збивати

-а́ю, -а́єш, недок., зби́ти, зіб'ю́, зіб'є́ш, док., перех.

1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого-, що-небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого-, що-небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого-небудь із чогось (вбивши або поранивши). || Влучаючи, уражаючи чим-небудь те, що рухається в повітрі, змушувати падати додолу (птахів, літаки і т. ін.).

2) Ударяючи, відокремлювати частину від чого-небудь; відбивати, стинати. || Ударяючи, відокремлювати що-небудь прикріплене, прибите. || Ударом, поштовхом змушувати падати (плоди тощо). || Струшувати (росу, сніг і т. ін.).

3) Зменшувати або усувати щось, припиняти вияв чого-небудь. Збивати ціну.

••

Збива́ти (зби́ти) оско́му (оско́мину) — а) (тільки док.) охолонути до чого-небудь; б) (кому) відбивати охоту до чого-небудь.

Зби́ти пиху́ кому, з кого — змусити стати, зробити кого-небудь скромнішим.

4) рідко. Ударом, поштовхом викидати, вибивати що-небудь. || тільки док., перен. Вибити ворога з зайнятих позицій.

5) Різким рухом зсовувати, пересовувати що-небудь. || Зрушуючи, зсовуючи з місця, зморщувати, м'яти що-небудь. || Порушувати правильність, порядок чого-небудь, у чомусь.

6) Змушувати відходити куди-небудь, відхилятися вбік від напрямку руху. Збивати з дороги. || Змушувати відмовлятися від певного напрямку думок, переконань, здійснення чого-небудь. || Спрямовувати що-небудь у певний бік.

7) Підбивати на які-небудь учинки; підбурювати. || Змушувати втрачати послідовність думки, якої-небудь дії. || Змушувати помилятися.

••

Збива́ти з пантели́ку — а) викликати замішання в кого-небудь; спантеличувати, дезорієнтувати, заплутувати; б) змушувати кого-небудь поводити себе, діяти нерозумно.

Збива́ти з пуття́ кого — підбурювати на погані вчинки, псувати морально.

8) Ударом, тертям стирати що-небудь. || Ударяючи, стираючи, псувати (інструмент, деталь і т. ін.). || Стоптуючи, псувати (підошви, підбори, взагалі взуття). || Ударяючи або тручи об що-небудь, ушкоджувати, зранювати (руки, ноги, шкіру на тілі і т. ін.). Збивати ноги.

9) розм., рідко. Бити, ударяти чим-небудь по чомусь або одне об одне. || Молотити. || Ударяючи, пригинати до землі, витолочувати, псувати посіви, городину, траву. || Прати праником.

10) Певним способом виготовляти чи обробляти що-небудь. || заст. Робити густішим, рівнішим готове домоткане сукно, обробляючи його в спеціальному пристрої.

11) тільки док. Сильно побити кого-небудь.

12) Прибивати що-небудь одне до одного. || Виготовляти що-небудь з окремих частин, прибиваючи їх одну до одної. || розм., рідко. Будувати (про житло).

13) Ударами, поштовхами складати, з'єднувати що-небудь докупи, в одне ціле. || Змушувати збиратися в одному місці, зганяти докупи. || Об'єднувати, згуртовувати (людей); створювати (організацію і т. ін.). || Нагромаджувати, збирати (гроші, майно і т. ін.).

14) Ударами, поштовхами перемішувати, здіймати хвилі, збовтувати (воду або іншу рідину). || Легкими ударами розворушувати, робити що-небудь м'яким, пухким, пишним. || Ударами, поштовхами здіймати, утворювати куряву, піну і т. ін. || кул. Перемішуючи, сколочуючи яку-небудь масу, робити її пінистою.

15) розм. Зчиняти що-небудь, супроводжуване галасом, шумом (бійку, сварку і т. ін.).

16) тільки док., діал. Розбити.